Педагогічні читання

Впровадження ідей Василя Сухомлинського
в практику роботи закладу

«Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється», – писав Василь Сухомлинський.

Людинознавчий підхід є відображенням демократизації і гуманізації шкільного життя, коли в центрі уваги педагога – кожна дитина з її індивідуальними особливостями.

У книзі «Сто порад учителеві» В. О. Сухомлинський звертається до кожного педагога, пояснює, яким чином можна реалізувати ідею добра у своєму житті: «Те, що має стати моральною серцевиною твоєї особистості – моральна чистота, благородство, непримиренність до зла, - залежить від того, чи ідея добра стане твоїм переконанням, сутністю твоєї душі – органічною потребою застосовувати на кожному кроці ці поняття як міру оцінки того, що відбувається у світі». Поняття «доброта» письменник пов’язує насамперед з радістю. За словами Василя Сухомлинського, «доброта й ще раз доброта – це найтонші й наймогутніші корінці, що живлять дерево дитячої радості».

У спадщині В. Сухомлинського велику роль займають методичні поради педагогам і батькам щодо виховання у дітей доброти. Адже доброту можна виховати тільки доброзичливим ставленням до дитини.

Працюючи над втіленням у практику ідеї всебічного розвитку, ніколи не можна досягти однакової межі інтелектуального збагачення, пізнання, духовного удосконалення, стверджував Сухомлинський. Ця нерівність визначається природою дитини, її родинним оточенням, соціальним середовищем.

Духовне життя школи та її вихованців не має обмежуватися самими успіхами в опануванні навчальної програми. Щоб сформувати культуру бажань, необхідно, вважав В.Сухомлинський, навчити школярів моральної культури. Найголовнішим, найглибшим і найміцнішим надійним каменем педагогічної системи В.Сухомлинського є виховання у кожної дитини поваги до самої себе.

Мудрі поради Василя Сухомлинського: «Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначаються на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим що можна. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре». «Усі блага і радощі створені працею. Навчання – твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу».

Однією з проблем ідеї всебічного розвитку є підготовка учнівської молоді до праці.

Гуманізм В.Сухомлинського особливо яскраво виявився у його ставленні до організації навчання учнів. Розумову працю дітей педагог розглядав як засіб розвитку розумових сил і здібностей, засуджуючи механічне заучування і неусвідомленість знань.

Розв’язання проблеми міцних осмислених знань можливе за умов напруження власних зусиль, досягнення працею успіху, радості розумової праці – цих трьох сходинок на шляху пізнання. Навчальну діяльність Сухомлинський розглядав як необхідну умову формування духовно багатої особистості.

Особливу увагу звертав педагог-гуманіст на специфіку роботи з дітьми із низьким рівнем здібностей до навчання. З такими дітьми слід працювати тонко, делікатно, з індивідуальним підходом. Ці діти не повинні відчувати своєї неповноцінності. Таких учнів В. Сухомлинський вважає найтендітнішими, найніжнішими квітами в безмежному квітнику людства. Адже не їхня провина в тому, що вони прийшли до школи кволими, слабкими, з недостатньо розвиненою здатністю до розумової праці.

Сухомлинський вважав, що успішне розумове виховання можливе за умови, коли вчитель на кожному уроці буде одночасно викликати в учнів інтерес до навчання і вчити їх вчитися.

Так, з цією метою у Павлиші практикувалися уроки мислення, творчі завдання, створення високого інтелектуального фону, прищеплення любові до читання, створення гуманного і вимогливого підходу до оцінювання, вміла організація виконання домашніх завдань, виховання самодисципліни у розумовій праці.

Переслідуючи ідею залучення учнів до розумової праці, Сухомлинський стверджував, що остання є не просто "сидіння на уроці або дома за книжкою"; розумова праця – це зусилля думки.

Ідеї критичного мислення, з погляду педагогічної спадщини Василя Сухомлинського, сприймаються як співдружність сердець: учителя та учня, що забезпечує такі важливі риси особистості як уміння формулювати й відстоювати власну думку, осмислити власний та чужий досвід, відчути нерозривний зв'язок власних принципів та вчинків.

Новою в теорії Сухомлинського є ідея зближення школи та родини, як він це називав - «співдружність родини та школи». У статті «Слово до батьків» пропагував ідею повернення педагогічної відповідальності в родину. Він писав, що не тільки школа виховує й дає освіту, а й родина, причому з першого дня існування дитини вона виконує ці ж функції. Тому родина та школа повинні розвиватись разом.

Наприкінці 40-х — на початку 50-х років він шукав нові підходи до підвищення грамотності і успішності учнів та вдосконалення форм навчання, досліджував взаємозв'язок умов і результатів навчання ("Головне — якість уроку", "Педагогічні причини відсіву учнів", "Наш план проведення екзаменів", "Інтерес до навчання — важливий стимул навчальної діяльності").

У 50-х — на початку 60-х років з'являються монографічні роботи В. Сухомлинського. Особливої уваги він надає трудовому вихованню, політехнічній освіті школярів ("Виховання колективізму у школярів", "Підготовка учнів до трудової діяльності" та інші). Виховання постає педагогічно організованою працею учнів і одночасно виступає одним із важливих шляхів формування всебічно розвиненої особистості.

Найважливішим етапом у творчості Василя Олександровича стали 60-ті—70-ті роки. Одна за одною виходять його монографічні роботи — "Духовний світ школяра", "Формування моральних переконань молодого покоління", "Людина неповторна", "Моральний ідеал молодого покоління", "Народження громадянина". Він концентрує свою увагу на розумовому і моральному вихованні.

Ідеї В. Сухомлинського про роль педагога та класного колективу в розвитку особистості кожного учня мають практичну значущість для сучасного вчителя.

Превентивна діяльність вчителя повинна спрямовуватись на створення освітнього середовища навчального закладу, в якому кожен учень міг проявити свої унікальні здібності – створювати умови для відчуття учнем значущості свого «Я», допомагати йому усвідомити себе повноцінною особистістю, здатною досягати успіху за будь-яких обставин.

Хоменська В.І., заступник директора з навчально-виховної роботи

Інформація

Юрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Про проведення шкільного етапу Сковородинських навчань

Видано наказ по школі від 27.11.2017 № 186 «Про проведення шкільного етапу

та участь у районному етапі Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай

себе» у 2017/2018 навчальному році.

Відповідно до плану заходів Сковородинських навчань «Пізнай себе» проведено педагогічні читання «Дитину необхідно навчати буквою, цифрою й нотою». На цій неподільній основі визріває цілісне людське єство в триєдності душі, серця й свідомості. Тільки цілісна людина здатна пізнати себе й цілковито осягнути Світ».

До 295-ої річниці з дня народження великого українського педагога, поета, філософа, музиканта Григорія Сковороди у початковій школі проведено виховний захід «Життєвий шлях та творчість Г.С.Сковороди».

Інформацію підготувала заступник директора школи з НВР Хоменська В.І.